Якби птах боявся літати, То ніколи не став би на край, Він не зміг би у неба спитати: Чи насправді у світі є Рай?… Лиш стрибнувши в п’янку невідомість, І відчувши свободу крилом, Із душі виринає свідомість, Що приборкаю я й бурелом… Якби птах боявся літати, То ніколи не звив би гнізда, Був би третім, у мами і тата, І не бачив би далі хвоста… Так, це важко: листок до листочка, Самостійно гілками обвить, Але птаху потрібна лиш точка, Щоб літати, спиняючи мить… Якби птах боявся літати, То ніколи б в житті не співав, Не віддав би він тому відплати Хто його надихав, овівав… І не страшно в польоті зірватись, І летіти униз з висоти, Вітер буде завжди турбуватись, Не боюсь я літати, а ти?...
Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
якщо махаєш крилами, в яких є підтримка натхнення, стіни розсипаються на пісок... і чоло лишається цілим...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
leskiv: Від щирого серця і з усією повагою пробачаю Вас, пане Питришин. А також дякую Вам за надану мені змогу протягом місяця насолоджуватися творчістю інших поетів. Звісно, кожен автор має змогу писати все,
у Вас 
0
