Якби птах боявся літати, То ніколи не став би на край, Він не зміг би у неба спитати: Чи насправді у світі є Рай?… Лиш стрибнувши в п’янку невідомість, І відчувши свободу крилом, Із душі виринає свідомість, Що приборкаю я й бурелом… Якби птах боявся літати, То ніколи не звив би гнізда, Був би третім, у мами і тата, І не бачив би далі хвоста… Так, це важко: листок до листочка, Самостійно гілками обвить, Але птаху потрібна лиш точка, Щоб літати, спиняючи мить… Якби птах боявся літати, То ніколи б в житті не співав, Не віддав би він тому відплати Хто його надихав, овівав… І не страшно в польоті зірватись, І летіти униз з висоти, Вітер буде завжди турбуватись, Не боюсь я літати, а ти?...
Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
Чи я боюся літати? Так, бо для мене усе, що понад 2 метри - страшнувато
А якщо серйозно, то у вас отрималося гарне заохочення до активної життєвої позиції, де ризик і свобода цінніші за безпечну пасивність.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
