Поява Володимира Зеленського на українському політичному олімпі була такою стрімкою і, на перший погляд, несподіваною, що, здається, нічого подібного не було ніде у світі за усю його багатотисячелітню історію.
Дійсно, панове, - усюди, аби дістатися до найвищого політичного рівня, потрібно йти довгим та тяжким шляхом, долаючи численні перешкоди та піднімаючись з однієї східці на іншу. Але не так сталося з паном Зеленським. Людина, котра ніколи не була ніким, окрім, як актором-коміком, буквально за лічені місяці стала лідером великої європейської країни, де про нього ніхто і ніколи не чув, як про такого, котрий хоча б десь та колись засвідчив свій український патріотизм.
Але! Це сталося, панове! Особисто я, вже на самих перших політичних кроках пана Володимира, почав розуміти,
... Читати далі
19 вересня, стартував ХІІІ Львівський міжнародний бібліотечний форум «Бібліотека вільних людей». У його відкритті взяв участь т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Попри складні умови, спричинені збройною агресією російської федерації проти України, заклади, установи та організації сфери культури та мистецтв продовжують працювати. Своєю чергою бібліотечна сфера продовжує відігравати активну роль в задоволенні культурних та інформаційних потреб українського суспільства.
У кожного драматичного героя є своя точка неповернення. На шлях дисидентства Василь Стус ступив 27-річним 4 вересня 1965 року. Тоді на прем'єрі в Києві "Тіней забутих предків" Сергія Параджанова він приєднався до протесту проти політичних репресій. Рівно 20 років по тому, 4 вересня 1985-го, поет загине в карцері табору Перм-36 поблизу російського села Кучино.
"Я не настільки вірю у фатум, але в цьому збігу дат є щось символічно моторошне", – каже Радомир Мокрик, дослідник "шістдесятництва", викладач УКУ (Львів) та Карлового університету (Прага).
Окупанти в Маріуполі знищили 180 тисяч книжок та 4 бібліотеки. А інші бібліотеки – перейменовують. Про це повідомили в Маріупольській міській раді.
Бібліотечний фонд Маріуполя до повномасштабного вторгнення налічував 360 тисяч книжок. За попередньою інформацією, 50% видань згоріли під час обстрілів, або були ліквідовані, як «екстремістські».
Чотири будівлі бібліотек зруйновані або мають критичні ушкодження – ім. Лесі Українки, Купріна, Короленка та Гоголя. У вцілілі бібліотеки загарбники завозять літературу з території рф. І перейменовують назви.
Так, бібліотека Івана Франка тепер має назву Пушк
... Читати далі
