...Віщими водами
Спалює лід
Світ…
Океан податливих стебел,
Пелюсток беззахисних ліри…
Вглибині покірливих ребер
Ти один, один непокірний…
Ти поцілив корінням в небо,
Ти один ним упився в сонце
Вверх ногами, на голову вставши –
Інакший…
Вверх ногами, на голову вставши,
Світ на смак абсолютно інакший:
Жорстокий, як дитина;
Обачливий, як мати;
Примусить впасти, впасти ниць…
Він прудко вжалить в спину;
Коли ж дозволить встати,
Відпустить ниткою зі спиць…
Спробуй увійти у ці води…
Світ, як макет полігамми,
На шматки розриває
Духовні броди…
Світ лиш над твоїми ногами…
Вшившись
Від гримас та усмішок
Колючих,
Ледь долаючи гілки,
Голки та кручі,
Тут
Серед зірок став мудріше,
Серед ножів став гостріше…
Тут
Жбурнув корінням в небо,
Тут
Пріло впився в сонце…
Вверх ногами, на голову вставши,
Світ на смак інакший...
Другие материалы по теме
| 
у Вас 
0
), але мені здається, що відповідає тематиці.
