В категорії матеріалів: 370 Показано матеріалів: 41-60
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 18 19 »
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Добрословлю ворогів. Друзів добрословлю. До всіх несу мирний спів До всіх йду з Любов’ю.
Живуть живі А ті Що померли Ждуть На своє життя Скільки їм ждати Питати Святих Чи не питати
Благально у всесвіт дивлюся
Свободу життя хай візьме ;
Зараз травень весни зором Й квітом слави заговорить Теплом правд на наші мрії чисті гляне
Молись Молитись нам За тих Що в небі Не треба Вони сьогодні там святі А ми Задумаймо про себе Тут на землі
Дай мир, Господь, всей Украине!
Спаси, помилуй, сохрани!
Простил грехи нам все. От ныне
Всегда будь с нами – во все дни!
Пропадає НАШЕ на НАШІЙ землі, Від якої ми, так далеко. Все ж таки хоч в думках не будьмо німі І знаймо, хто створив це пекло...
Ти люби своє небо Бо під ним Коли треба Ти можеш співати пісні І веселі і сумні У мові рідній Ти не бідний
У ЦІМ ЖИТТІ МИ ТІЛЬКИ ГОСТІ-
ДЛЯ ЧОГО СВАРИМОСЬ ТОДІ....
Богом похрещена вода Стане цілющою, святою Тим, які вірять в Ісуса Душею, серцем, головою...
СЛОВ`ЯНСЬКЕ РІЗДВО, КОЛЯДА ТА БОЖИЧ
Христос рождається
З любові чистої…
Земля всміхається,
Так урочисто нам.
Україна весни ждала. Та прийшла. Була. Зів’яла, Бо побачила що скрито В Україну спішить літо.
Православним я народився,
Православним я помру.
В моє серце Бог вселився,
Тому Бога і людей люблю.
Ми спішили, щоб садити
В надії, що пшениця проросте,
Але марні наші надії,
Бо поле засіяно усе.
Ми народжуємось, щоб жити,
Щоб сіяти і родити,
Щоб добро робити,
І дітей цього навчити.
Молюся за маму За діда І тата
Щоб не покидали мене радість і спокій після причастя - прийшов до мене образ саду, за яким треба доглядати, як протилежне монументу, який просто стоїть собі. Святість - це не стан, це процес. І потроху написався вірш, правда майже без рими, бо я більше думав про зміст, ніж про форму.
Таланти що даровані тобі
Не треба в землю ховати,
Бо прийдуть і ті часи,
Коли за них, будеш відповідати.
Таланти які служили тобі,
Не людям, ні Богу
Збудували склеп тобі,
І в пекло дорогу.
Люди ставлять стовпи,
Інші їх підпирають.
Та проходять часи,
І вони опадають.
Скільки втрачених надій,
Втрачені людськії,
Скільки зроблено зусиль,
І часи та мрії.
"ТОП++ "
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...