Цей вірш про моє мальовниче карпатське село Нижня - Яблунька, в якому я народилася і живуть мої батьки. Завжди пишаюся і буду пишатися, що я з такого гарного села.
Влада нас уже не чує, не слухає, не бачить, Як народ наш український на неї батрачить! Може, Вам, вже досить, сміятися над нами? Ми тепер вже, Вашими, усі стали рабами.
Україно, наша люба! Ти, Україно, наша мила! Чому, тебе, ніяка сила, від них не захистила? Що ж, то буде дальше, ми уже не знаємо? Що у рідній ми країні вже всі робити маємо?
сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Алла Баранкевич