Вірш про то як "відьми" маніпулюють нами :)

(Без тебе літо було не те

Без тебе літо було пусте)

Стоїть солдат посеред поля
В руках трима він автомат
І ствол піднявши над собою
Він віддає прощальний залп

Стоїть він сам, а друзі всі його
Не так далеко, півтора лиш метра
Але не збоку, не перед, не за ним
Вони під ним лежать в посмертному строю

Один за одного загинули в бою
Один лиш воїн залишився жить
І тяжка доля випала йому
Своїх братів по крові хоронить

Яскажу до тебе котик
Усміхнешся ти на це
Полоскочу твій животик
Засмієшся ти так щиро
Я візьму тебе з собою
Заберу далеко я
Не питай мене навіщо
Ти побачиш все сама

Ми далеко вже від світу
Що набрид нам вже двоїм
Ми прощаємося з тими
Хто ще знав нас і любив

Ти спитаєш де ми будем
Промовчу, це наш секрет
Не загрожує розлука
Тим кого злучила смерть