Кохання називають „нерозділеним”, наче вантаж, що одна людина несе, вкладаючи всю силу і душу, а інша не хоче підхопити, розділити, зробивши цю ношу щасливою та радісною. Кохання – не ноша, кохання – це світло, це тепло та ніжність, які є невагомими, але які можна збільшувати, множачи на двох. Тому пропоную називати кохання „непомноженим”. Проте усім бажаю якомога рідше мати привід вживати цей вислів.
Я в захваті таке щире відкрите почуття, мені дуже сподобалось, все щиро без фальші, ну і з римою все в порядку. Цікаво вірш автобіографічний?, можете не відповідати, це я так.
Розділові знаки тут не потрібні, бо читається легко) Вірш дуже приємний, хоча може трохи і сумний) Але і сум інколи може бути частиною прекрасного почуття) супер, 5
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
