Там сонце сяє навкруги, Приємно пестить вітер шкіру, В думках лише одні пісні, Хоч й народився ти в пітьмі. Ідеш собі, як уві сні І шепчуть трави ніжні нотки, Душею чуєш вже солодке І небо тане у красі. Тут ти ніхто, а там ти воля, Чарівний та безмежний степ. І здатен стрибнути у море З вершин, що біля зір з небес. І грудях тепло й зовсім легко, Здається ніби полетиш. Гойдають верби край озерця Твоє чутливе й добре серце, А щастя змінюється біль.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас