Розлучення
Розлучення Розкішний дощ. Вагався ти... Чи я?.. Піони душу розтрясли рожеву. А ніч уже ставала нічия. Та ще ніяк не вірилось, - невже ми? Дзвінке і срібне, щире, золоте Між нами никло, злякане, вклякало, І не про те було все, не про те... Сплеснула доля білими руками І в небо чорне птахом піднеслась, У дощ линулась туга ледь почата. Тремтіла пізня зіронька мала. В гнізді клечали білі лелечата... 4 червня 2021 © Тамара Ганенко
Додав: TamaraHanenko (21.08.2021)
| Автор: © Тамара Ганенко
Розміщено на сторінці : Ганенко Тамара
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 4343 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Дякую за тонке розуміння задуму!
virchi : Мені здається найсильнішим останній рядок: «Кат із катів!» Він звучить як видих, після якого вже нічого не скажеш. virchi : Моя вам порада: жити . І не залишатися сам на сам із цими думками.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА