Розлучення
Розлучення Розкішний дощ. Вагався ти... Чи я?.. Піони душу розтрясли рожеву. А ніч уже ставала нічия. Та ще ніяк не вірилось, - невже ми? Дзвінке і срібне, щире, золоте Між нами никло, злякане, вклякало, І не про те було все, не про те... Сплеснула доля білими руками І в небо чорне птахом піднеслась, У дощ линулась туга ледь почата. Тремтіла пізня зіронька мала. В гнізді клечали білі лелечата... 4 червня 2021 © Тамара Ганенко
Додав: TamaraHanenko (21.08.2021)
| Автор: © Тамара Ганенко
Розміщено на сторінці : Ганенко Тамара
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2697 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА