Головне, що існував! Смуток частіше надихає. Тож варто подякувати тому, невідомому нам чоловіку, за те, що він колись таки ступив "назад". Це доля - прокинутися колись, через багато-багато років, прокинутися і опинитися в прекрасному вірші. Таки доля... Бере за живе.
Дякую щиро за увагу, співпереживання і розуміння. Справді, цей поетичний дар дає нам часом такі неповторні відчуття і хвилини. А що колись ступив "назад", я не раз була згодом вдячна, таке воно, життя...
Я проснулась ураз. Та в душі – світліше.. Може, ти й існував Лиш для цього вірша...
Навіть, якщо так, то він повинен був існувати! Усі наші вірші так чи інакше мають свого натхненника.... Рідкий натхненник має кілька віршів..... А він, значить, вартий лише одного вірша і одного передранкового сну))))) натхнення ТОБІ!
Та... Мої "натхненники", видно, щасливіші, Сонечко - кілька з них мають не по одному, а по цілій теці віршів:) А тут - ти права, мабуть, судилося так. Колись переживала, а пізніше раділа, вже розуміючи якими різними були... Спасибі за душевний відгук і слова чудові.
І мені сподобалося! "Може, ти й існував Лиш для цього вірша". А й справді )))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
