Не тримайся за нитку. Давно уже лопнула кулька. Безтілесне падіння – всього лише декілька діб. А малесенька смерть забавляється краденим пультом, спрямувавши на тебе, тисне безжально на «sleep».
І приходить покора… А потім – кора і короста покривають усе, що надибають зовні. До тла. Ти ворушиш легенями, втомлено хаваєш простір, завмираєш, як риба, під чорними водами зла.
Навіть страшно подумати – нічого більше ламати. Давні друзі – на друзки. Нема куди більше піти. Тільки горлом виходять густі кетамінові мантри, а у снах – то кентаври живуть, то кити
пропливають незграбно, збиваючи тишу хвостами і нашіптують, сучі потвори, штовхають на дно… «Не тягнися за ниткою. Бо всеодно не дістанеш» І зшиваються намертво звуки в одне полотно.
Хто зібрався в мерати, Або зарас на підпитку.. Не зможе тримати, Щось конкретно за нитку. Ти живи і твори..., Почутям дай волю! Краче від житя бери, У серці без болю, Повагою Bedrekivskuj
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
