Я,
Степанова Анастасія. Навчаюся в НПУ ім.М.П.Драгоманова, працюю
коректором у одному з українських журналів. З дитинства призвичаїлася
жити словом, творити словом і тепер не уявляю себе без постійної
писанини і відтворення думок на папері. Проте ніяк не можу і не знаю
шляхів, яким можна було б повідомити про себе. Відверто кажучи, буду
дуже рада ,якщо комусь із відвідувачів сайту сподобаються мої твори.
Прагну знайти тут своїх шанувальників, це зробить мене щасливішою, це
додасть мені впевненості.
Місто втомлене спить… Може, тільки дрімає… Темна ніч. Не гудить… І людей вже немає…
Тепла кава в руках Майже геть охолола... Погляд зник у зірках Я втомилася, квола…
Від постійних думок, І безглуздих вагань Все змоталось в клубок Нечітких сподівань.
Від постійних думок І безглуздих вагань Все змоталось в клубок Нечітких сподівань. Мабуть, кожній людині знайомий подібний стан душі, але ж як гарно у віршованій формі вам далося це передати. Молодець!
А Октава, таки, додивилась з її високого мітляного польоту. Варіант: Місто знишкло і жде… Вже, місцями, дрімає… Темна ніч. Не гуде… І людей вже немає… А в цілому - 5.0.
Дуже дякую за гарні слова і справедливу критику)))) Навчаюся я в Інституті української філології на 4 курсі...
А у мене до вас питання... Ви десь друкуєтеся? Бо для мене цей сайт - це перший крок... Була б дуже вдячна, якби хтось допоміг чи підказав, як зробити, щоб мої твори побачив світ, бо я не знаю, як їх кудись "просунути"...((((
А все ж таки є про що прочитати і чим поділитися !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")