Тремтіло на очах невиплакане горе. Скорбота на вустах.І сум блідим чолом. А погляд промовляв тривогою і болем. Здавалась пташкою зі зламаним крилом.
І раптом видалось,що сум сповив дорогу, Що впав холодний сніг на голову її. Вмирали на губах якісь слова убогі, А стиснені вуста лишалися німі...
Бо що пусті слова,наївні і безсилі? Що в люті холоди лахміттячко старе... Бо слів таких нема,щоб горе розтопили, Бо тільки час колись те горе перетре! ...........................................................
Потворна,чорна ніч наклеїлась на вікна І вітер шматував роздерті небеса... І плакав я ту ніч.Безпомічно і гірко Квилила стомлена,збентежена душа.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
