ЖИВА ВОДА (Індіана Джонс) На живій воді настояну І розлиту в десять чаш, П’ю отруту, неозброєний, Та волаю "Отче Наш". Захопили і примусили, Затягли в святий Грааль. Молодого і безвусого Їм життя мого не жаль. Кожна чаша синім піниться, Закликає на той світ. Як помру, то хто ж залишиться? Хто продовжить славний рід? Обирати не доводиться: Випивати – так до дна. Дев’ять з них зі смертю водиться, А жива — лише одна. Лиш одна із них освячена, Не вгадаю, – то помру. Всі, отрутою збагачені, Так і звуть мене в труну. Пропікає горло краплями, Я не ту обрав із чаш... Жаль, що ви в мій сон потрапили, А не я прийшов у ваш.
|