Так непомітно з’явилися зморшки, Без попереджень, підступно і мовчки. Швидко зробили свої візерунки Років моїх невеселі дарунки. Очі в полоні дрібненької смужки, – То вже мій сміх доробив самотужки. Тільки онукам вони до вподоби, Кажуть, я з ними веселий і добрий. Справді, без них не назвуть мене дідом. Зморшки – лічильник знайомства зі світом.
Дякую ) Я ще не став дідом. Тільки два дні назад народилася донька )
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
