Так непомітно з’явилися зморшки, Без попереджень, підступно і мовчки. Швидко зробили свої візерунки Років моїх невеселі дарунки. Очі в полоні дрібненької смужки, – То вже мій сміх доробив самотужки. Тільки онукам вони до вподоби, Кажуть, я з ними веселий і добрий. Справді, без них не назвуть мене дідом. Зморшки – лічильник знайомства зі світом.
Дякую ) Я ще не став дідом. Тільки два дні назад народилася донька )
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
