В нас дощем змиває листя із асфальту І відблискують будинки темно–жовтим, Роблять ластівки своє останнє сальто. Ти колись цьому раділа, А тепер... Хто ти?
Ти про осінь не згадаєш, як раніше, Але інколи в душі беруться ноти, Що примушують тебе писати вірші Підсвідомо, ностальгічно, А тепер... Хто ти?
Ностальгія відмирає поступово, Вже й листи не відсилаєш щосуботи. Чи "Люблю” вже стало словом іншомовним? І побачиш — не згадаєш, Бо тепер... Хто ти?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
