ТЕБЕ… НЕ… ЛЮБЛЮ…
Перше слово зірвалося з губ, як струна, Забриніло октавами вгору. І розчавлює серце гнітюча луна Та примножує ноти мінору. Друге слово випалює душу дотла А байдужість розвіює попіл. Ти в безодню кохання мене завела І лишила в проваллі глибокім. Третє слово спиняє, вбиває за мить, Резонансом розгойдує нерви. То найвища октава між ними бринить Невблаганно і безперервно.
Додав: ars (01.03.2011)
| Автор: © Руслан Соловйов
Розміщено на сторінці : Соловйов Руслан
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2148 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА