ТЕБЕ… НЕ… ЛЮБЛЮ…
Перше слово зірвалося з губ, як струна, Забриніло октавами вгору. І розчавлює серце гнітюча луна Та примножує ноти мінору. Друге слово випалює душу дотла А байдужість розвіює попіл. Ти в безодню кохання мене завела І лишила в проваллі глибокім. Третє слово спиняє, вбиває за мить, Резонансом розгойдує нерви. То найвища октава між ними бринить Невблаганно і безперервно.
Додав: ars (01.03.2011)
| Автор: © Руслан Соловйов
Розміщено на сторінці : Соловйов Руслан
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2053 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА