Я вибачаюся, що від моїх віршів не пахне більше м'ятою, Загорнуту у солодко-ванільну цноту безтурботного буття, Що під волошковим вічно мирним небом... Я вибачаюся. Та небо те розчавила важкість цього іржавого життя.
Я вибачаюся, що точене і спритне, наче жало, слово Зубами боляче в`їдається у незіпсовану новинами вечірніми душу. Я вибачаюся. Бо й далі не співатиму щасливої колискової, Доки не вип`є сонце останні краплі крові з віконної мушлі.
Все добре, крім "вибачаюся", адже дослівно - це вибачення перед собою, яке в українській мові використовувати не вірно. Тому краще: "вибач" чи вибачте. Зрозуміло, що така форма менш милозвучна, однак більш правильна. Ти, як митець, маєш дбати не лише про зміст, а й про форму. Буду радий Тобі у цьому допомагати, якщо сприймеш це зауваження, як належне.
Дякую за зауваження. До речі, коли писала вірш, саме думала про це. Звісно, міняти уже не буду, аби не псувати риму, але в майбутньому ставитимуся до цього ретельніше. Дякую ще раз!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
