А ВІН КРОКУЄ ЯК ТА ЧУМА

А ВІН КРОКУЄ ЯК ТА ЧУМА

Куди подівся шум долини,

Куди зникає гуд лісний,

Втомились шепотіть ялини,

Іде до них приват. Лихий.

Кругом ганьба і домовина,

Де би він ногою не ступив,

І стогне й плаче Україна,

Від приват, захвадчиків катів.

Пливе отруйний чад від нього,

Кілька кроків і землі нема,

Вона кричить! побійся Бога,

А він крокує, як та чума.

Ярами вниз і степом вгору,

І в землю вп’ялося ручище,

Садам кінець, а людям горе,

Бо вітер в їх кишені свище.