ЩОБ ЗАЦВІЛА В ДУШІ ВІТЬ КАЛИНИ
ЩОБ ЗАЦВІЛА В ДУШІ ВІТЬ КАЛИНИ
Ніщо змінити ми не в силі,
Так говорять, нам образні чвари,
Сховавши блиск зіниць стемнілих,
Звична драма помсти і покари.
Знову ті ж світи і теж сум’яття,
До змін, до перемін сил немає.
Благання марне, сумне багаття,
Від чвар своїх нанівець згасає.
До нього подих наш не долетів,
З небес чекає слушної години,
Щоб огник єдності від нас злетів,
З любов’ю ми любим Батьківщину.
Щоб дух звитяг, рідний України,
Припав грудьми до кожного із нас,
Щоб зацвіла в душі віть калини
І чвару непотрібну зняла враз.
Додав: Davudenko (19.04.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1444 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА