МИРОЛЮБНА СПРОБА

МИРОЛЮБНА СПРОБА

Було в житі багато спроб у нас,

Чуже насилля випхнути із хати ,

Щоб огник у лампаді не погас,

Яким покуття мали освящати.

Щоб все у хаті в злагоді було ,

І рідне, чисте, щире і прекрасне,

Завжди рікою щедрою пливло,

В покорі миролюбне, вірне й ясне.

Течія віків страждань і муки,

Пускати нас від себе не хотіла,

На клич ми тягнулися до злуки,

Та хвиля нам недугу підхопила.

Тепер вона як простудне лихо

Нашу віру і розум застудила

І спроби щирі повсюди тихо

Собі на втіху по вітру пустила

Біль нема на когось перекласти,

Усе пройдешнє нас боляче пекло,

Мріємо до спроб нових припасти,

Щоб в хатині нашій світло ожило.

Щоб воно охайно в ній лежало,

І в любові тиша пишна і густа ,

Для сотень літ в розквіті буяла ,

В хатині рідній чиста і свята.