Казкове літо найрідніше нам усім Немов дитина з дниною погідною Розкішним віттям посміхаючись в росі Ступало ніжно стороною рідною. Де матінка земля, де тінь густих дібров, Збираючи красу у чисту течію Творінь своїх. Де пристань, і любов Лунає серед муз в закоханім раю. І там, у затінку між квітів, і між трав, Вдихає п’яний хміль смарагдових лугів. Той аромат, що віддає нам в чистий дар, Як віддихає ввись, від лагідних дощів.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
