ГУБИ ТВОЇ ВМІЮТЬ ЦІЛУВАТИ
ГУБИ ТВОЇ ВМІЮТЬ ЦІЛУВАТИ
Моя люба хочу в тебе запитати,
Як тільки я, з тобою удвох лишаюсь,
Звідать. Губи твої вміють цілувати?
Ох миленький, я стою і удивляюсь.
Чи уміють, це питати не до діла.
Так уміють, тобі ладна доказати,
До гаю ходила і була там мила,
І до ранку губки вчила цілувати.
Не гнівися слухай, радити не стану.
Сто раз поцілуєш, любов оддам свою,
Втішу твої очі, сяйвом вроди гляну
І бажань кохатись, я більше не втаю.
Додав: Davudenko (01.07.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1659 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Звичайно, ще рано. Дякую.
klavysjka : Так влоно і є. Велике бажанн вижити й жити і віра, що ГОсподь почуж і вбереже.
virchi : У вірші показано не тільки жахи війни, а й силу віри. Молитви почув Бог і вберіг життя, що є найціннішим...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА