ГРІМ ЛЮБОВІ

ГРІМ ЛЮБОВІ

Голосом любові гримнуло зусюд,

От і попались хлопці та дівчата!

Який же їм,від любові буде суд,

Хто перший,попаде в її лещата.

Страшно? ні, ось тільки боязно усім,

Так здавалась, що нічого не стряслось

Юнь, краса, все на місці, так був же грім.

Тому в душі,щось на денці й запеклось.

Тепер, все від серця власного биття,

Навік із любовним світом обнялось,

І тихцем собі забралось в почуття,

Й на суд любові, з любов’ю піднялось.

Божевіль, радість, можливе каяття

Клекотать в крові будуть одночасно,

Те що вже назад немає вороття,

Усім відразу стало чітко й ясно.

Серця у всіх напружились до болю,

Вступив у світ любові утверждались.

Вік дитячий лишали за собою,

Літам палким зацвівши поклонялись.