ДО СВОГО ЗІРКОВОГО СПЛЕТІННЯ
ДО СВОГО ЗІРКОВОГО СПЛЕТІННЯ
Нарешті стукіт, чується сердець, Музики грайте! мовчань конає, Гніви завили, їм урвавсь терпець, Горить нутро - полум’я здіймає.
Нарешті тупіт ніг - поклик чує, Голос свій, здійнявши на узвишші, Ходу - знаком єдності кермує, Рух звитяг - нарешті гоне з тиші.
Той запріг, чи осідлав наругу, Ту, що в нього щастя відібрала, Минувши скрути, їх темну смугу, Яка грізні луни покривала.
Нарешті рух - взяв свідому справу, Вірний шлях, зорі праведним серцям. Для перемог - узяв честь і славу, Осмуту змивши з кожного лиця.
Нарешті люд - чує дзвіниці дзвін, ПриспІв пісень з їхнього уміння, Щастя нести, до світлих перемін, До свого зіркового сплетіння.
Додав: Davudenko (10.08.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1806 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА