ЗОРЯ ЗАГРАВІ, НАМ ГОРДИНЯ МАРНОТА
ЗОРЯ ЗАГРАВІ, НАМ ГОРДИНЯ МАРНОТА
Давно притомилась без діла заграва, Яку ніхто, до себе кликати не йшов. Стояла сила, без діла і без права, Ніби дух до неї, для нечесті зайшов.
А може доля розклад такий послала, Зоря заграві, нам гординя марнота, Щоб сила болі знедолені зазнала, Щоб хибна свічка, нас сліпила як кота.
І ми найвищий сенс життя-за праву суть, В темноті, не мали права зрозуміти, Щоб лжа базарна, сліпу продажну путь, Нам мала право, в заграву заложити.
Вона давно, убога набита жовчю, Супроти неї йти, враз зламаєш ноги, Заклятим оком світить, услугу вовчу, Кладе-на вузькі стежини і дороги.
Додав: Davudenko (11.08.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1687 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя