НАЖИВА Скакуном
НАЖИВА СКАКУНОМ
Пил чи пал нещирі очі палить, Путь безуму стелиться під ноги, Звитягу лживу нажива манить, На свої стежини і дороги.
Гримить урочисто, кудись біжить, З імли, з туману в простори сині, Згори на всіх, постійно стукотить, Від сорому з бучної гордині.
Отак завжди, нажива скакуном, У змові й зраді, управно й жадно, Летить, закривши очі, напролом Під крило наживи, лихом владне.
Додав: Davudenko (26.08.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1765 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА