Їду чи йду, бачу осінні пейзажі. Де ти літо - птахи відлетіли твої, Хай весна - красна, їм на дорозі ляже, Хай без болю, їх стрічають теплі краї.
Їду чи йду, заграва знялась на подив, Залюбувавшись, присів на хвильку спочить, Осінній пейзаж, свій рубіж переходив, Та серце і досі, за літом щемить.
Їду чи йду, в цю мить так лунко буремні, Холодний вітер, звуки пташині доніс, Їх думи, сказання і мислі таємні, Птиці, птиці, ох літечко, прошу вернись!
На очах сльоза затремтіла вродлива, Котить рідненька, щира, мила і добра, Вона за літо і за пташок щаслива, Послала вітання блискуче за обрій.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1595 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
