В МРЯЦІ ВІН КРУТИЙ
В МРЯЦІ ВІН КРУТИЙ
Печаль на груди ти візьмеш, Дарма, твій страх давно умер, Його ти більше не знайдеш, Твоя сіянь прийшла тепер.
Напружив м’язи, от дива, Чомусь вірить він не хоче, Йому встає зоря нова, А він нічку, нам толоче.
І в’яже з слів тяжкий узор, Рух впихає в люті пута, Складає повість про собор, Та печаль не хоче збути.
Завжди у сяйві, він чужий, Ніч для нас несе у спадок, В мороці, в мряці він крутий, Бо живе, лиш для завадок.
Додав: Davudenko (22.09.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1644 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА