ОПОНЕНТ
ОПОНЕНТ
З усіх усюд, опонент пихатий, Насправді він з дурною головою. Милосердя йде собі прохати, Задля свого ж нахабного розбою.
В нічній пітьмі, він вилудивши тьму, Останню сутінь крейдою розбавив. Все віще і земне не жаль йому, Частує щедро ніччю для забави.
Що сонце яре, що даль пречиста, Для нього куці, зовсім неважливі. Світ добра, пхне у шматки і числа, Під натиском грози в обіймах зливи.
Додав: Davudenko (22.10.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1911 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА