ОПОНЕНТ
ОПОНЕНТ
З усіх усюд, опонент пихатий, Насправді він з дурною головою. Милосердя йде собі прохати, Задля свого ж нахабного розбою.
В нічній пітьмі, він вилудивши тьму, Останню сутінь крейдою розбавив. Все віще і земне не жаль йому, Частує щедро ніччю для забави.
Що сонце яре, що даль пречиста, Для нього куці, зовсім неважливі. Світ добра, пхне у шматки і числа, Під натиском грози в обіймах зливи.
Додав: Davudenko (22.10.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2099 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА