Так , п. Іване, яке це щастя сади, ліси і гори.... Але це Бог нам дав дармА- заслуги нашої нема.... І знову наголоси. У Вас майже скрізь йде наголос на перший склад... А в словах життя,, і світ - на другий..В українькій мові слово "слало" не має....З повагою Ірина Пшиченко.
п. Тетяна я Вам уклінно дякую. у вірші слів таких немає, я відразу Їх виправив і наголос змінив, тепер вірш відповідає вимогам а ВАС ВІТАЮ З НОВИМ СВІТОМ.
Кого-кого, а дурних дійсно вистачає в нашому світі!Особливо, коли глянеш на весь цей хаос, який зараз діється довкола...Люди, наче сліпі кошенята, самі дозволяють себе дурити.Актуально, пане Іване.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
virchi: Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти. про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність зем
у Вас 
0
