Всього коментарів: 17
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Мурашка • 12:47, 11.02.2013 [Лінк на твір] Додає впевненості,знищує зневіру ваш вірш ,п.Іване! 0Спам 5 Davudenko • 16:00, 11.02.2013 [Лінк на твір] п.ГАЛИНО. сердечно дякую за коментар і за високий рівень. спасибі ВАМ 0Спам 2 Koshkina • 12:50, 11.02.2013 [Лінк на твір] Ой, як хочеться, щоб в душах вже світало!!!! 0Спам 6 Davudenko • 16:01, 11.02.2013 [Лінк на твір] п. ІРИНО. Щиро й щиро дякую Будемо надіятись. 0Спам 3 вершник • 13:23, 11.02.2013 [Лінк на твір] Та коли ж воно і насправді заясніє, і настане у житті нашому справжній світанок і будемо насолоджуватися промінням сонечка, а не тоненької тьмяної смужечки так звичного за стільки літ каганця. Добрий вірш, пане Іване і образний і із змістом. Щастя і натхнення Вам 0Спам 4 freedom • 15:02, 11.02.2013 [Лінк на твір] Пане,Іване ,як завжди Ваш вірш прекрасний!Особливо сподобались слова: "Мабуть у душах їхніх щось світає" Сильно сказано! Успіхів! 0Спам 8 Davudenko • 16:04, 11.02.2013 [Лінк на твір] п. ГАЛИНО щире спасибі і дозвольте ВАС привітати з рангом друзів. 0Спам 9 freedom • 17:15, 11.02.2013 [Лінк на твір] ПАНЕ,ІВАНЕ ,ДУЖЕ ВДЯЧНА! 0Спам 7 Davudenko • 16:02, 11.02.2013 [Лінк на твір] п. ЮРІЮ Щиро вам дякую 0Спам 10 nasvictor • 18:55, 11.02.2013 [Лінк на твір] Думка справді хороша. Дай Боже, більше світла і прозріння нашим душам. Там одруківочка є - (болі) болю. Бо біль- він. А третій рядок може бути - Та темінь, як тавро на кожну долю. Але то на ваш розсуд. Щасти! 0Спам 12 Davudenko • 19:35, 11.02.2013 [Лінк на твір] п. Вікторе щиро дякую 0Спам 11 Oksanka • 19:03, 11.02.2013 [Лінк на твір] Горіти й не згасати в злу добу, Це чиста віра, подвиг і завзяття. 0Спам 13 Davudenko • 19:36, 11.02.2013 [Лінк на твір] п. Оксанка сердечно дякую 0Спам 14 malovana • 21:31, 11.02.2013 [Лінк на твір] Горіти й не згасати в злу добу, :yes: 0Спам 15 Davudenko • 21:39, 11.02.2013 [Лінк на твір] п. ТЕТЯНА щиро вам дякую 0Спам 16 Asedo1949 • 23:05, 11.02.2013 [Лінк на твір] "Мабуть у душах їхніх щось світає." Хай ці Ваші слова, п.Іване, будуть пророчими. :yes: 0Спам 17 Davudenko • 10:42, 12.02.2013 [Лінк на твір] п. КАТИРИНО. ЩИРО ВАМ ДЯКУЮ

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

Краще і не скажеш!

ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

***Бо Ти - мій Творець, а я Твоя дитина!!!***

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

...там часто палає вогнем не хмиз, а той, хто бажає щастя...

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect

***більше й не обирай мене***

leskiv: respect

Форма входуу

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК

(міні-чат)

АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
Instagram,
Viber: 0680839579
E-mail: vagonta@gmail.com

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА

У ПОВНОТІ ОБОВ*ЯЗКУ Й МЕТИ

У ПОВНОТІ ОБОВ’ЯЗКУ Й МЕТИ

Душевна сутінь від спраги й болю, Своє проміння бідне і наївне, На кожен день, розклада на долю, Усе до крихітки таке потрібне.

Своє майбутнє на свої світи, Вона душа за подвиг величає. У повноті обов’язку й мети, Розмову тиху з ними починає.

Це що за день розцвів як у маю, На мрії він натхненний, їх багато. Збирає подвиги у суть свою, Вже не вві сні, їх треба об’єднати.

Горіти й не згасати в злу добу, Це чиста віра, подвиг і завзяття. Віддати волі пал - а не рабу. Пройшовши час омани і прокляття.

Ген простір світиться, зоря іде, Все ближче й ближче, силу набирає. За нею шум і гам людський гуде, Мабуть у душах їхніх щось світає.

Душевна сутінь від спраги й болю,
Своє проміння бідне і наївне,
На кожен день, розклада на долю,
Усе до крихітки таке потрібне.

Своє майбутнє на свої світи,
Вона душа за подвиг величає.
У повноті обов’язку й мети,
Розмову тиху з ними починає.

Це що за день розцвів як у маю,
На мрії він натхненний, їх багато.
Збирає подвиги у суть свою,
Вже не вві сні, їх треба об’єднати.

Горіти й не згасати в злу добу,
Це чиста віра, подвиг і завзяття.
Віддати волі пал - а не рабу.
Пройшовши час омани і прокляття.

Ген простір світиться, зоря іде,
Все ближче й ближче, силу набирає.
За нею шум і гам людський гуде,
Мабуть у душах їхніх щось світає.