Дорога поодаль, від вітру землею куріла, Томилися кроки, не легко ходити пішком, І хмарка над ними, стояла у дощику мріла, І райдуга дива висіла з барвистим смішком. Як тяжко ті кроки одвагу собі здобувають, Обравши дорогу не втративши певну мету. Здолають озлобу у серці, гніви приховають, На розквіт здобудуть відраду щасливу святу.
Хай райдуга дива розсиплеться іскрами щастя на спраглу землицю, на світ цей і душі людей, аби зажили ми у мирі і Господа ласці, аби розпрощались зі злом, що нас в прірву веде!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися.
у Вас 
0
