ЗЛІТАЙ ТИ СОКОЛЕ ВИЙДИ ІЗ ЖУРБИ
ЗЛІТАЙ ТИ СОКОЛЕ ВИЙДИ ІЗ ЖУРУ. Нещасний сокіл зморений, безсилий, Вмостився він на гілочці у лісі. В життєвім вирі, його миші збили, Пославши буревій безбожний в висі. Навіщо їм, ті злети сторазові, Що раніше їх до сонця долетять. Прийде хвала, до сокола в любові, А їх, навіть птиці чути не схотять. А так без нього, в них влада на землі, Мишачий писк, захопить висі й трони. Нехай конає - той сокіл у жалі , Нещасний в лісі, мліє без корони. Зашуміли сосни, золоті дуби, На лугах трава тихо зашептала. Злітай ти соколе вийди із журби, Твоя пора, під сонцем засіяла. Ти вільний птах оповитий на зорі, Тепер ти служиш Господу віднині. Дай поміч пташці тій, у ясній порі, Неси її - до рідної родини.
Додав: Davudenko (30.03.2013)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1611 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА