Мовби цвіт троянди пахли коси у дівчини, Десять тисяч барв квітучих, очі полонили. Не гадав хлопчина, що сидів на самотині, В нього серце почуття кохане затаїло.
Було писане хлопчині, потайне писання, Що шептало тихим голосом слова любовні. Треба відповісти, написати без вагання, Що у мене мислі, потайним коханням повні.
Я неначе божевільний, занімів з красою, Як побачив дівчину, зрадів аж розгубився. Прагну глянуть в очі квітці, дівчині з косою. Змовкло слово, хлопець Богу вдячно помолився
Дай своє веління, це якась чудна недуга, Наказала дівчину чекати, повну вроди, Дай чекання, дай наснагу, втіху як услугу, Навіть спогад про красуню, буде насолода.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
