ПОМОЛИВСЯ І ГАЙДА В ДОРОГУ
ПОМОЛИВСЯ І ГАЙДА В ДОРОГУ Блищало тьмяно плесо на воді. Стоять, іти, та ніч сліпа, тривожна., Бодай би засвітало вже тоді Через світань переступити можна. А що іще потрібно ходаку, На прив’язі сидіти він не буде. Він над усе, шанує на віку, Шукати простір, що охоту буде. Помолився і гайда в дорогу, Святиню взявши лицарство і волю. Честь збирати серцю не убогу, Якщо знайде таку подібну долю. Пускали барви блищики сяйні, Синенький килим провисав зі сходу. Квітучі роси, раді не сумні, Потрібну віддавали прохолоду. Збиралося проміння у зорі, Сяйна хода проснулася від згоди. Пора нараз, ступити за поріг, Пора збиратись ходаку в походи.
Додав: Davudenko (02.05.2013)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1277 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА