ДИТЯ НА ДИВО ВСІМ ВІКАМ Написано з баченого, з чуваного. На самокаті, повите світлом, Мале дитя - згори летіло. На шляху ганяючись за вітром, Від шуму, все кругом гуділо. Такий гонець в оберті спинився, Ой, не можу - тут на видноті. Бувалий цвях на шляху з’явився, Ніби прірва стала на путі. Немає спину болісним сльозам, Усе зламалося на друзки. І тут дитя, на диво всім вікам, Кричить. Я хочу «кукурузки»!
Мабуть, випадок не дуже був смішним, якщо " усе зломалося на друзки" і " немає спину болісним сльозам". До чого тут віки? Може краще написати так чи подібно: І тут, немов на рани впав бальзам, Відчувши запах кукурудзки --- але то тільки моє бачення, а вибір за автором.
Яка це насолода їхати з гори і не крутити у цей час педалі...... Всі вірші беремо із життя...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Дуже важкі рядки. Серце огортає туга за таких ось героїв. А скільки їх вже лежить в нашій змученій горем, але нескореній землі, та водночас велика гордість розпирає груди
leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що
karas: А я не дивуюся нічому в світі , якщо я своєму працедавцю не скажу що в мене погані інструменти на роботі , і ми , які це знають , не будемо відстоювати на своєму місці , то і так далі буде . В моєму к
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
та
у Вас 
0
Всі вірші беремо із життя...