Зайдеш на пік любовної вершини, То глянь у гладь прозорого свічада. Зійде ведінь очам твоїм світлина, Яка й буде, душі твоїй принада. Коли над нею сонце піднялося, Теплом зігріло із радістю украй. Красуня діва в золоті волосся, Ти глянь на диво коси і згадай. Чи є на них алмази й самоцвіти, Чи та кохана з сяйною сльозою. Ти знов із нею, у своєму світі, Обняв її - любуєшся красою. Життя тепер на втіху із любов’ю, Свою пісень в гармонії заводить. Святий вінець з коханою судьбою, На щастя вам, співаючи підводить
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
0
