Кінчився час печаль одчути, Що освідчився таємно лиху. Сказав біді, піду від скрути, Знайду любові я, кращу втіху. Піду в любов я, часом в тузі, На світлу радість, у світ до волі. На квіт в саду, на трави в лузі, Візьми весну з барвами доволі. Тому спішу я, рвусь до люду, Красою їх втішати без кінця. Інакше знов я, в горі буду, Журливим без любові, без вінця. Озвався час, пора квітчання, Красу любові я, дам вагому. Що розцвіте то час кохання, Втішає душу, знімає втому.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
