Немає в серці ворожби, Немає розпачі й розпуки, Змужнію я, знайду скарби, Що мають ліки від розлуки. Не маю кривди і образ, Та серце б’ється у тривозі. Хода зове в дорогу час, Мій крок чатує на порозі. Іду у люд. З потоком сліз, Моя матуся не пускає. Любов її в собі притис, Вона слівцями промовляє. Я не спиняю твій порив, Від серця каже молитовно. Ось так мені, ці кілька слів, Послали стежечку любовно.
п. КАТИРИНО ВАШ коментар, завжди для мене подія, а цей особливий, запамятаю надовго. Уклінно Вам дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
(Розділові знаки не дають чіткіш зрозуміти думку)
