МИЛА СМІЛІСТЬ Скликав страх, усіх до залу! Хто б не був, я всіх зневолю. Слухай мій наказ – ухвалу, Про мою страшну сваволю!. Буде лжа у ньому злою, Більш ніхто не має права. Від лихого я все кою, Він і страх, і є Держава. Не змогла того збагнути, Мила смілість світлолиця, Я жива, тому не бути, Я зніму із тебе крицю. Страх зирнув у бік сміливо, Ох лиха її поява. В нього лико посмутніло, Правосудна знов Держава. Сонце згасне наді мною, Засіяє честь при владі. Так, хитнуло головою, Й стало кривді на заваді.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
