БУЛА МЕТА УРВАТИ КРОК Хода нездатна від тривоги умліва, По чужій стежині на дорозі страх. Від нього впала темноока тінява, Що навчилась волочитись по світах. Неначе в ніч хода запнута назавжди, На замов собі узявши нім і гріх. Щоб звідтіль туди, їй ходити в нікуди, Щоб така сама крутилась біля всіх. Куди не йде, вона до двору поверта, Та так, що все виляє під ногами. Увись за обрій із примарою пуста, Уся на схилі терпне до нестями. Була мета урвати крок і навпростець, Нарешті шляхом вийти до світання. Од ходи на пік їй підняти свій вінець, Щоб бути на узвишші для зростання..
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
