НЕ ВСТИГЛО СВІТЛО ЗАСВІТИТИ Світліша день, хіба від цього легше, Чиєсь сумління душу сліпо ссе. Наруга трудиться над нами крекче, Черствіша ніч, нам спокій не несе. Ранковим сяйвом блекне діаграма, Раптовий шквал, все змінить навпаки. Що освіжає зір закриє брама. Життя шмагають змилені роки. А ми чекали всепрощення зливи, Зробити карколомний пірует. Змінити долю, щоби буть щасливим, Нараз ми всі лишились без штиблет. Змінити курс наївно і скептично, В підхмар’ї золотому як завжди. Ми поклялися словом прозаїчно, Зловити долі птаха без біди. Чи ще не встигло світло засвітити, Сльозин салют у темені застряв. Чи ще не встигло щастя зрозуміти, Що день проснувсь можливо вже настав.
Мені подобаються Ваші роздуми, п.Іване, і тому ставлю Ось тільки не розумію про який новий день йде мова в закінченні вірша... адже на краще нічого не змінюється, а тільки на гірше, і до нового ще ой, як далеко... "блекне" - блякне.
Пане Davudenko, зараз саме той випадок, коли Ваша філософія, філософія цього вірша мені зрозуміла абсолютно. Я не стверджую, що відчула саме Ваш настрій! Але я ВІДЧУЛА! І ще прокоментую коментарі вище так, як недавно відповів на мої зауваження один із досить відомих і серйозних авторів нашого сайту: "Головне - відчувати. Поезію не завжди можна сприйняти розумом".
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Ось тільки не розумію про який новий день йде мова в закінченні вірша... адже на краще нічого не змінюється, а тільки на гірше, і до нового ще ой, як далеко... "блекне" - блякне.
Часом карколомні піруети здатні кардинально змінити ситуацію. 
