ПЛАКУЧЕ СЕРЦЕ МАТЕРІВ Думки із лихоліть летіли, Зринали мислі з давніх днів. Живлючі сльози обігріли, Плакуче серце матерів. Вимовних слів було замало, В уяві світлій для душі, Пора зловісна та стояла, Ох, спробуй біль їй опиши. Біда гриміла і кипіла, У морі мати горя й сліз. Дитя любила і ростила, За щастя те, що Бог приніс. Він засвітив вогнем надію, Коли дитятко зачалось, У тьмі ночей матуся гріє, Життя щоб ніжно прижилось. О, мамо рідна світ шепоче, Зачувши подих майбуття. Душа вся змучена тріпоче, Та щастя є, бо є дитя. Розкішний сад засяяв квітом, Бо дні найтяжчі вже прожив. Свобода, щастя, плач зі співом, На серці в наших матерів.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.