ДІТИ СОНЦЯ, ВІТРУ І СВОБОДИ
Діти сонця, вітру, щастя і свободи!
Темні ночі заглядають вам у очі.
Гнуться доли, трави п’ють Дніпрові води,
Рветься воля ваша, про життя клопоче.
Пам'ять не вмера на клич як та молитва,
Очищає душу для отчого добра.
Ви вже мудрі, а скажіть коли – то,
Вас з’єднала хвиля сивого Дніпра.!
На надію й віру, ваша кров струмує,
Опада облуда, страх в пітьму скидає,
В думі вашій гідність чесності панує,
Стук сердець - ганебні звичаї ламає.
Крила ваші правдиву правду з висоти,
Словом як обов’язок святий поклали,
Дух стосилий що мали прадіди й діди
До небес для звитяг вам на пік поклали
Діти сонця, вітру, щастя і свободи,
Передвічна суть велична і спокійна.
Входе щиро в серце рідного народу,
Як краса з любов’ю вірна і надійна.