ЗНИКНЕ ДОЩИК БУДЕ ЗНОВ СІЯТИ Зникне дощик буде знов сіяти, Навкруги світ минулим зацвіте. Вік візьме літа почне гортати, На спомин кличе, на знання святе. Усе було змішане у тузі, Тривогами вкладалося в життя. Гойдалося та ішло в напрузі, Збираючи щасливе майбуття. Воно завжди думало душевно, За вік прожитий вісточку несло. Рубіж долало мету напевно, На лад одвічний з розумом дало. Засипане в біді радість мало, Відходило назад в потік влилось. Нескорене з ранами постало, Щоб наше нове сонце піднялось.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
