ЗНИКНЕ ДОЩИК БУДЕ ЗНОВ СІЯТИ Зникне дощик буде знов сіяти, Навкруги світ минулим зацвіте. Вік візьме літа почне гортати, На спомин кличе, на знання святе. Усе було змішане у тузі, Тривогами вкладалося в життя. Гойдалося та ішло в напрузі, Збираючи щасливе майбуття. Воно завжди думало душевно, За вік прожитий вісточку несло. Рубіж долало мету напевно, На лад одвічний з розумом дало. Засипане в біді радість мало, Відходило назад в потік влилось. Нескорене з ранами постало, Щоб наше нове сонце піднялось.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
