КЛИЧ БАТЬКІВ, ЩО РІДНУ МОВУ МАЄ

 

 

КЛИЧ БАТЬКІВ ЩО РІДНУ МОВУ МАЄ

Стихає клич з рідного порога,

Одвіку гасне, можливо десь згорів.

До нього як заманить дорогу.

Щоб ішла додому до своїх воріт,

Які чуття підняти у собі,

Щоб чули рідну пісню у колисці.

Яку збороти тягу у журбі,

Щоб рідним бути у родиннім місці.

Любов вернути теплом зігріти,

На вічну пам'ять, на свій яскравий слід.

Щоб клич батьків підхопили діти,

На вічну живність, щоб мати рідний рід

На древі пізнання в пору плоду,

Узяти думи квітчані в розмаї,

На рясен квіт, прагнути до роду,

На клич батьків, що рідну мову має.