КЛИЧ БАТЬКІВ, ЩО РІДНУ МОВУ МАЄ
КЛИЧ БАТЬКІВ ЩО РІДНУ МОВУ МАЄ
Стихає клич з рідного порога,
Одвіку гасне, можливо десь згорів.
До нього як заманить дорогу.
Щоб ішла додому до своїх воріт,
Які чуття підняти у собі,
Щоб чули рідну пісню у колисці.
Яку збороти тягу у журбі,
Щоб рідним бути у родиннім місці.
Любов вернути теплом зігріти,
На вічну пам'ять, на свій яскравий слід.
Щоб клич батьків підхопили діти,
На вічну живність, щоб мати рідний рід
На древі пізнання в пору плоду,
Узяти думи квітчані в розмаї,
На рясен квіт, прагнути до роду,
На клич батьків, що рідну мову має.
Додав: Davudenko (04.02.2014)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1316 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...