В ОГНЯХ СКОРБОТИ Стоїть тривога неспокійна мати, В густому диму нічка крижана. Повстанця б’є в крові кида за грати, Від пострілів здригається вона. О, Боже мій кого ми обирали, Солдат солдата кидає в ряди. А їх пани паскудні генерали, За гріх тяжкий! знайдуть свої суди. Змахни з чола за краплею краплину, Від ран вмирає простота свята. Стоїть на смерть за рідну Україну, Впаде, встає і знову зацвіта. З душевних хвиль, протести піднялися, Проснувся люд рішуче в бій іде. Спустився Бог у серці посилився І кожен з ним свою молінь веде. Серця стукочуть гнів великий мали, У млі, у тьмі рвуть свої окови. О, Боже мій кого ми обирали, Життя завів в зневолені основи.. Зоря кругом засяла воскресала, Січневий пав мороз, волю кликав. Надія визріла із ранком встала Бо смерть свою. Кат собі накликав. Стоїть матуся свічку запалила, В огнях скорботи сльози пролила, У серці з болем горе затаїла, Своїх героїв з честю провела.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
