ЛЮД НЕ СКОРИТЬСЯ Я ЗНАЮ

ЛЮД НЕ СКОРЕТЬСЯ Я ЗНАЮ
 
Спаде злоба з під злого плуга,
Хіба жадає мору та долина.
Спаде роса, спаде наруга.
Брехня ораторів також загине.
 
Я вірю люблять правду всюди,
У неї путь тверда і многотрудна.
Її щодня збирають люди,
Вона врожайна як стає прилюдна.
 
Чекай від неї щастя буде,
Ясна зоря в людськім безмежнім небі.
Вона зійде, весь люд розбуде,
Розбуде з радістю бо є потреба.
 
Я знаю лютих є чимало,
Блакитне небо плугом заорати.
Щоб сонце правди не вставало,
Щоб схід і захід тьмою накривати.
 
Та люд не скориться я знаю,
На полі брані з правдою устане.
Величну пісню заспіває,
Бо вірити брехні уже не стане.