ЛЮД НЕ СКОРЕТЬСЯ Я ЗНАЮ Спаде злоба з під злого плуга, Хіба жадає мору та долина. Спаде роса, спаде наруга. Брехня ораторів також загине. Я вірю люблять правду всюди, У неї путь тверда і многотрудна. Її щодня збирають люди, Вона врожайна як стає прилюдна. Чекай від неї щастя буде, Ясна зоря в людськім безмежнім небі. Вона зійде, весь люд розбуде, Розбуде з радістю бо є потреба. Я знаю лютих є чимало, Блакитне небо плугом заорати. Щоб сонце правди не вставало, Щоб схід і захід тьмою накривати. Та люд не скориться я знаю, На полі брані з правдою устане. Величну пісню заспіває, Бо вірити брехні уже не стане.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.