ЖИТТЯ ДАЛА ПІД ГУЛОМ ГРОМУ
ЖИТТЯ ДАЛА ПІД ГУЛОМ ГРОМУ
Гриміло так в минулому сторіччі,
Нестерпні болі і безсонні ночі.
Зухвалий грім і страх на протиріччі,
У сітях перемін життя шепоче
У ніч таку, коли несуться хмари,
Сльоза від спогадів плаче вже сама..
Я п’ю її сумну з дзвінкої чари,
Мов живицю чародійну тайкома
Заплющу очі з’явиться надія,
Увійде сон і мрія забуяє.
Для тебе мамо сердечко леліє,
Яким тебе рідненька обіймаю.
Любов твоя моє ім’я хрестила,
За дане й невідібране потому.
На путь щасливу ти мене святила,
Коли життя дала під гулом грому.
Додав: Davudenko (19.06.2014)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1061 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА